Оксана почувалася дуже щасливою, мов сама мала стати невдовзі під вінець, хоч їй уже далеко за сорок, відбулося стільки подій… Проте нині їй не хочеться згадувати минулого. Головне - її Вірочка, її улюблена доця виходить заміж. І вона нічого не пошкодує для дитини, все, чого та забажає, купить їй на весілля.
Тільки вчора приїхала з Італії, весілля через місяць, але вона вирішила не зволікати, вже нині порадувати дитину весільними покупками. І хоч на годиннику лише восьма ранку, вони з дочкою поспішають на ринок. Правда, одним ринком тут не обійтися – планують зайти ще у кілька весільних салонів.
Оксана тішилася, що свати у неї добрі. Вчора розмовляла з ними по телефону, казали, що самі все зроблять, замовлять на весільну гостину, тільки грішми щоб допомогла. «Авжеж, - просила Оксана, - замовляйте все, чого душа забажає, я заплачу, мені для єдиної доньки нічого не шкода. Головне, щоб ви на себе взяли всі організаційні моменти, бо вас двоє, а я одна… Дивіться лише ... Читати далі »