БЕРЕЖІМО НАШИХ ДІТЕЙ

   Серце обривається, душа не може дуже довго заспокоїтися, коли десь почуєш, що пішла від нас у небуття маленька дитинка. Ще якось далі змиришся, коли померло дитятко від, скажімо, невиліковної на сьогодні хвороби. Кажуть у народі, що то Господь до себе маленьку душу забрав. Але коли почуєш, що загинув маленький українець через чиєсь недбальство, недогляд, байдужість чи ще щось подібне, - тут вже тим розпачам меж немає.

   Дивіться: пролунало по обласних ЗМІ, що вже цьогоріч на водоймах області потонуло чотири неповнолітніх особи. Як же так? - хочеться запитати усіх, та власне, кожного з нас запитати. Як, чому, через кого сталися ці дикі трагедії. Читаю в обласній пресі: десь там одразу загинули на воді дві неповнолітні дівчинки. А чому?  Всі знають чому. Бо на переважній більшості ставків області немає елементарного рятувального обладнання. Повсюдно відсутні вивіски про заборону купання у відповідних місцях. Сільські голови кивають на власників водних  об'єктів, ті посилаються бозна на кого. Зачароване коло.

   А воно розривається просто. Я не раз бував за кордоном. Цікава і повчальна картина там повсюдно. Малечу без дорослого вихователя, наглядача, та називаймо його як  їм заманеться, не побачиш ніде. Ніде! Бовтається, як кажуть, у калюжці, де жабці води по око, одне — двоє малюків, над ними обов'язкове здійснюється дуже пильний нагляд.

  Скрізь — обов'язкові покажчики, агітаційно — роз'яснювальні щити: де, коли, з ким можна купатися. І чи взагалі можна. За порушення подібного шалені штрафи. Підкреслюю — шалені. То кожен сто разів подумає, чи порушувати те, що тут, скажімо, забороняється.

   У ЗМІ напередодні — довготривала, ефективна, даступна роз'яснювальна агітація. Дітей і батьків вчать, як надавати першу допомогу тому, хто мало не втопився, куди і кому телефонувати за підмогую тощо. "Диких” пляжів у цивілізованій Європі практично взагалі немає. Місця для купання обладнані — любо-дорого навіть подивитися.

   То питається: хіба для цього потрібні великі кошти? Чи чимала армія виконавців? Ні, в кожному селі, переконаний, знайдуться добровільці, які допоможуть сільському голові обладнати для купання ставок чи річечку. Можна по черзі й нагляд влаштувати за дітками. Все можна зробити. Було б лише бажання.

   Чому про це кажу з таким занепокоєнням? Бо, власне, канікули ще тільки розпочалися, купатися та загоряти ще можна буде десь місяців зо два, зо три. Тому не забуваймо про це. Бережімо наших дітей. Вони потрібні нам. А ми потрібні їм.

Анатолій Артемчук 

ГО "Українська ініціатива”

artemchuk.info