Звернення стягнення на будинок, квартиру,

інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи

             Судові рішення ухвалюються судами іменем України і після набрання ними законної сили обов'язкові для всіх  органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами. Виконання рішень судів та інших органів  відповідно до законів України здійснює Державна виконавча служба, яка входить до системи  органів  Міністерства юстиції України. Завданням державної виконавчої служби  є своєчасне, повне  і неупереджене  примусове  виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

            В наш  час, виконання рішень судів та інших органів  є доволі  актуальною темою, так як  велика кількість людей звертається до суду за захистом гарантованих Конституцією України та законами прав  і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів  юридичних осіб. Однак наявність рішення, що вступило в законну силу, не завжди є свідченням того, що порушене право, свобода чи інтерес відновлені. І тому кожного хвилює  питання, яким чином буде виконуватись рішення суду винесене на його користь?

            При надходженні рішення суду на виконання до відділу державної виконавчої служби, державний виконавець надає боржнику добровільний термін для виконання даного рішення строком у сім днів ( при виконанні немайнових рішень, наприклад виселення, надається 15 днів для добровільного виконання).

            Якщо боржник  у встановлений строк  добровільно не виконав рішення повністю  або частково, то державний виконавець невідкладно  розпочинає його примусове виконання.

Одним із заходів примусового виконання є звернення  стягнення  на  будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном та  провадиться у

 разі відсутності в боржника достатніх коштів  чи  рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку  земельну  ділянку, інше приміщення, що належать боржникові.

Такими земельними ділянками можуть бути земельні ділянки,  на  які  видані державні акти на право приватної власності і межі яких установлені в натурі (на місцевості), як це передбачено статтею 125  Земельного  кодексу України.

Згідно із зазначеним Кодексом до таких земельних ділянок можуть належати землі:

-          для ведення селянського (фермерського) господарства;

-          для ведення особистого підсобного господарства;

-          для садівництва;

-          для дачного і гаражного будівництва;

-          набуті  в результаті  реалізації права селянина на виділення земель, які передбачені сертифікатом на право на земельну частку (пай) із земель колективного сільськогосподарського  підприємства за його власною заявою.

               В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру.

               Разом з житловим  будинком  стягнення  звертається  також  на

прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові. Такими земельними  ділянками  є  земельні  ділянки, зазначені в статті 40 Земельного  кодексу  України.      

               У разі звернення стягнення на будинок, квартиру,  приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з  запитом до відповідних місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна

боржникові на праві власності та про його  вартість.

               Одержавши документальне  підтвердження  належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого  майна,  державний виконавець  накладає  на  них  арешт  шляхом  опису й оцінки за їх вартістю на момент арешту. Про накладення арешту на будинок чи інше  нерухоме  майно,  заставлене  третім  особам,  державний  виконавець  невідкладно повідомляє цих осіб.

      Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна проводиться відповідно  до  закону  шляхом продажу  з прилюдних торгів.

               Різниця між сумою отриманою  від реалізації майна  та сумою боргу повертається боржнику.

 Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

 Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

 У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

 Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

 У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою документів, що характеризують об’єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Отже, законодавством України передбачені різні, навіть і такі «крайні» заходи щодо  повного і своєчасного виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а також рішень, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець ВДВС Ізяславського РУЮ   Павлюк О.В.