Увага - хвороба Лайма

Прийшло літо – активізували свої напади на людей кліщі, а отже зростає загроза і інфікуватися при укусі кліща реккеціями, що може привести до розвитку такого захворювання як хвороба Лайма. Знати про це захворювання потрібно всім та  проводити заходи для попередження цього  інфекційного захворювання, збудником якого є спірохети, а переносниками іксодові кліщі.

Захворювання характеризується поліморфізмом клінічних проявів, серед яких найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця. Це може бути кліщова кільцевидна еритема, акродерматит, хронічний атрофічний акродерматит, лімфоденоз шкіри, радикулоневрит, серозний менінгіт, хронічний артрит, лімфоцитарний менінгорадикулоневрит Баннварта та інші – тобто клінічні прояви можуть бути різноманітні і  захворювання може перебігати як гостро так і латентно, тобто ніяк себе не проявляючи, при цьому рецидиви і хронічний перебіг буває досить часто. В зв'язку з несвоєчасною діагностикою, а отже і неадекватним лікуванням до 10,6 % захворівших мають хронічні прояви, що приводить до довготривалої непрацездатності, інвалідизацїї, а подекуди – і до летальних випадків. І хворі люди лікуються роками в лікаря-невропатолога, хірурга, терапевта, не підозрюючи, що причиною захворювання є - 10 років тому було присмоктування інфікованого кліща.

Хвороба Лайма є однією з найбільш актуальних проблем сучасної інфекційної патології в світі.  В Україні офіційна реєстрація захворювання ведеться з 2000 року. це не означає, що випадків захворювання не було раніше, вони просто не діагностувалися. При цьому підтверджена роль збудників іксодового кліщового бореліозу у розвитку інфекційної патології, ураження опорно-рухового апарату у 18,3%, серцево-судинної системи – у  10,7% хворих. Встановлено, що збудник хвороби Лайма є причиною виникнення етіологічно недіагностованих у 16,7% неврологічних та 20,7% ревматологічних випадків захворювання. Основним переносником збудників хвороби Лайма є кліщі, які є в наявності і на території нашого району, а отже можна і стверджувати про існування природних вогнищ хвороби Лайма і у нас, що підтверджує і реєстрація поодиноких випадків захворювання хвороби Лайма на протязі останніх років серед жителів  Ізяславського району.

Основний шлях інфікування людини – трансмісивний, здійснюється при укусі та присмоктуванні інфікованого кліща, коли в рану вносяться збудники іксодового кліщового бореліозу. Кліщі є резервуаром збудників в природі, при цьому передача борелій у кліщів може відбуватися як через запліднення яйця наступному поколінню, так і на будь-якій стадії розвитку кліща внаслідок кровосмоктання і отримання борелій від заражених тварин. Людина є «тупіковим» етапом у ланцюгу процесу виживання борелій. Тому хвора на іксодовий кліщовий бореліоз людина не може бути джерелом інфекції для оточуючих.  

Іншим можливим шляхом передачі збудника від тварин до людини може бути і при вживанні в їжу сирого молока (переважно козячого), інших молочних продуктів без термічної обробки, якщо тварина інфікована.

Ризик інфікування залежить від кількості інфікованих кліщів в районі та частоти контакту з ними людей. Сприйнятливість людини до збудника кліщового бореліозу досить висока і не залежить від статі та віку. Частіше хворіє доросле працездатне населення активного віку, більше 10% від загальної кількості хворих складають діти. Перенесене захворювання не дає прижиттєвого імунітету, згідно опублікованих даних через 4-7 років трапляються і випадки повторного інфікування та захворювання.

Захворюваність іксодовим кліщовим бореліозом (хвороба Лайма) має виражену сезонність, що пов’язано з періодом активності перенощиків (кліщів) в квітні-травні і серпні-вересні, захворюваність же припадає на травень-вересень, але реєструватися випадки можуть протягом року, так як значна частина захворівших ніяким чином своє захворювання не пов’язують з наявністю присмоктування кліща в анамнезі. Лайм-бореліоз може невизначено тривало перебігати в латентній формі, без будь-яких клінічних проявів. Попадаючи в організм людини борелії можуть перетворюватися в цистні форми з тривалим перебуванням (до 10 років) в організмі людини, не спричинюючи симптомів хвороби, а захворювання може розвитися  при не благоприємних ситуаціях.

Профілактика цього захворювання полягає в профілактичному лікуванні антибактеріальними засобами особи при укусі кліщем, у випадку виявлення в ньому борелії, або при підозрі на бореліоз (якщо кліщ не досліджувався). Хочу особливо наголосити, що в зв'язку з  виявленням наявності присмоктування кліща у людини, слід негайно звертатися до лікаря-інфекціоніста в кабінет інфекційних захворювань райполіклініки незалежно від самопочуття пацієнта і навіть в тих випадках, коли кліщ був швидко видалений з поверхні тіла.

Важливою і необхідною частиною комплексу профілактичних заходів є індивідуальний захист людей від нападу та укусів кліщів. Слід дотримуватись певних правил поведінки при перебуванні в лісі та на луках, використовуючи захисний одяг і засоби, які відлякують членистоногих. Хімічні засоби для захисту від кліщів суттєво оновлені в останні роки і представлені репелентами, акарацидними та інсектицидно – репелентними  препаратами.

Індивідуальний захист – це також самоогляд одягу і відкритих частин тіла під час перебування на природі кожні 2 години, одяг має бути з прилягаючими манжетами, сорочка заправлена в штани, штани в шкарпетки, туго пов’язана косинка чи інший головний убір. Працівники, що працюють в лісі повинні бути забезпечені спецодягом та взуттям, одяг та взуття має оброблятися акарацидними препаратами.

Давно відома істина – захворювання легше попередити, ніж потім його лікувати. То ж будьте обачні !  Виявивши на тілі кліща який присмоктався – негайно звертайтесь до лікаря.

Лікар-епідеміолог

Ізяславської райСЕС                                              Т. О. Заморська