Новорічні чудеса треба робити самому

Новий рік – як День народження чи понеділок: просто дата, з якої можна почати новий період, нове життя. І час, коли навіть найзатятіші циніки починають вірити в чудо.

Причиною цьому є меланхолія, ностальгія. Перед Новим роком ми озирались назад і підбивали підсумки, аналізували – що ж сталося, що відбувалося; розбивали рік на дві графи – «плюс» і «мінус» - залишивши одну, найбільшу – «нейтральне» - поза увагою. Бо ж сумно визнати, що переважно більшість часу усі ми займалися тим, що так дивовижно влучно означено словом «рутина»: працювали, стояли в пробках, дивилися дурнуваті фільми й читали бездушні книжки, ходили по магазинах, спілкувалися з порожніми й нецікавими нам людьми, не могли заснути, злилися, ображалися, намагалися ставати кращими, але провалювали всі задуми: курити не кинули, у спортзал двічі на тиждень так і не почали ходити, англійську не довчили, людей, яких любимо, так і не зробили щасливими. Так і минула основна частина року. Її хочеться забути й залишити в році, що минув. З собою на все життя забрати тільки найцінніше: спогад про теплий поцілунок, про вихідні, проведені разом і щасливо, про кілька особливо вдалих днів на роботі, про якийсь спонтанний - і від того прекрасний – добрий вчинок, про тих двох-трьох справді цікавих людей, яких пощастило зустріти, про той вечір, коли засинаєш, дивлячись на зорі, а сон – глибокий і ніжний. Виходить, що 95% часу було витрачено намарно. Звідси вся ностальгія. Попереду купа вільного часу, новорічних вихідних, коли залишаєшся наодинці з собою й думаєш, звільнений від щоденного поспіху й рутини. Думаєш про хороше і починаєш вірити, що все збудеться. Тому й хочеться, щоб наступний рік був таким, як ті 5% часу, за які не соромно, які й були справжнім життям.

 А ще хочеться чуда. Але неправильно сидіти і чекати, поки воно станеться. Я не знаю жодної чудесної історії, яка би трапилася під Новий рік. Ну хіба у когось там зламалося авто, а хтось зупинився на засніженій трасі, допоміг, і всі щасливі дісталися додому ще до півночі. Натомість я знаю інше: немає більшої приємності, ніж зробити добру справу, допомогти, по-дружньому підставити плече. Хочеш чуда – зроби його сам. І стане тепліше, затишніше, усміхненіше. Щастя – це зробити когось щасливим, подарувати комусь надію, прийти на поміч. І хай добра у цьому світі побільшає. Особливо в новому році, на який у нас так багато сподівань. І все збудеться.