 В школі, за словами В.О.Сухомлинського, в юній душі формується свідо¬мість, набуття обов'язку, поваги до хліба, до праці. Саме тому в Білогірському НВК "Середня загальноосвітня школа І-ІП ступенів ім.. І.О.Ткачука, гімназія" створений Музей хліба - щоб відроджувати національне коріння наше, вчити лю¬бові до землі, знайомити школярів з традиціями наших предків, пов'язаними з хлі¬бом, виховувати шанобливе ставлення до нього, повагу до праці хлібороба. В Музеї зібрано поки що понад 100 експонатів, що знайомлять з історією хліба, походженням зернових культур, значенням хліба для минулих поколінь і сьогодення, традиціями народу, пов'язаними з найголовнішим продуктом, іменами тих, хто прославив хліборобський труд на нашій Білогірській землі. Про те, коли і де народився хліб, як господарський рік був тісно пов'язаний з усіма ро¬ботами навколо хлібної ниви в Україні, з якою шаною ставились наші предки до хліба, розповідають матеріали на стенді "Його величність хліб".
Наступні два -"Ціна хліба - життя" і "Хлібне поле війни" - знайомлять з чорними роками голодоморів та війни на нашій землі. Жахливі картини голодомору на Білогірській землі постають зі спогадів живих свідків тих страшних часів в матеріалах "Голодомор 1932-1933 років" та "Очевидці про голодомор 1932-1933 років". Голод на нашій землі не був таким страхітливим і всеохопним, як у східних регіонах, але навіть і тут він своїм мерт¬вотним крилом накрив життя і долі людей. Мешканці Білогір'я і навколишніх сіл: Тростянки, Мокроволі, Гулівець, Синюток, Жемелинець, Карасихи - залишили спогади, від яких кров стигне в жилах. Пампушки з мерзлої картоплі, знайденої на полі після зими, чи меленої на жорнах гречаної полови, печений буряк, листя ло¬боди, кропиви - ось що їли вимучені голодом люди, виснажені від недоїдання, зі здутими животами. "Осталась тільки солома з ліжка і все, що було на нас; розібра¬ли хліва, забрали корову і все, що було в хаті", - ось слова Завадської Н.С. з Гулі¬вець, яка описала типову для того часу картину. Як зерно після хлібного поля перетворювалось на пахучий хліб, дають уяв¬лення знаряддя праці, які служили нашим предкам і широко представлені в експо¬зиції "Старовинні предмети домашнього вжитку". Часті решета, хлібна діжа, ноч¬ви для муки і білого тіста, коцюба, лопата, форми для випікання хліба і калачів -все це використовували наші предки, щоб покласти до столу свіжовипечену хліби¬ну чи зарум'янену булку. Почесне місце в Музеї займає портрет Т.Г.Шевченка, з любов'ю і шаною вишитий руками учнів школи.
Усвідомлення великого значення хліба як основи життя приходить після знайомства з експозицією "Наш хліб". Безліч назв виробів з тіста (розповіді про них широко представлені в матеріалах експозиції) дає розуміння того, яке місце займав і займає хліб в житті і свідомості українців: житняк, книш, паляниця, ма-лай, плескач, коровай, булка, насущник, кулич, калач, бабка... Хліб на щодень і на свято, хліб, з яким ішли старости сватати дівчину, і буханка, яку брали женці в поле; калета, яку кусали парубки і дівчата на Андрія, і святкова великодня паска; пісна паляниця і весільні шишки; поминальний калач і весільний коровай і ще без¬ліч сучасних виробів з тіста - всі ці хлібні вироби, що представляють різні куточки Білогірського краю, розміщені на виставці "Наш хліб". Окрасою Музею є весіль¬ний коровай визнаної майстрині Білогір'я Наталії Василевської.
Різноманітні матеріали про хліб, його значущість, ціну, дають змогу відві¬дувачам ознайомитись з невичерпним багатством фольклорної скарбниці - це за¬гадки, прислів'я, приказки. Дитячі твори, вірші про хліб, виставка дитячих малюн¬ків "Хліб очима дітей" розкривають ставлення до нього підростаючого покоління нашого краю. А виставка "Від зернини до хлібини" знайомить відвідувачів зі шля¬хом, який проходить зерно, доки не стане( після того як, висіяне в грунт, виросте, буде зібране, змелене) пахучою хлібиною на столі.
Прабатьківщина злаків, шляхи їх поширення в світі і місця культивування стають зрозумілими після знайомства з матеріалами виставки "Сорти хліба". 12 сортів жита, пшениці, що культивуються на землях Білогірщини, представлені тут.
З тими, хто прославив Білогірську землю своєю хліборобською працею, знайомлять матеріали стенда "Герої хлібного поля". М.Г.Тимчук, Г.К. Олов'ян, А.К. Вітрук, К.О.Рудюк., М.Ф.Домбровський.... - цей перелік орденоносців можна продовжувати десятками імен трудівників хлібного поля. На почесному місці -розповідь про Героя України, кандидата сільськогосподарських наук, генерального директора ТОВ "Перлина Поділля", мудрого керівника і наставника молоді, випус¬кника Білогірської школи Петра Володимировича Іващука. Саме такі трудівники хлібних нив роблять все, щоб збільшити виробництво зерна - стратегічного про¬дукту нашої країни.
Музей хліба започаткований як центр виховання любові до рідної землі, до колосистої ниви, шани до людської праці, глибокої поваги до їхньої нелегкої, але дуже почесної місії - ростити хліб.
В Музеї проводяться екскурсії для учнів школи і гостей. На його базі відбу¬ваються районні семінари різних категорій працівників, бо для всіх, незалежно від професії, віку, статі, хліб - слово святе. Недаремно ж в центрі Музею і світогляду українців -його величність ХЛІБ.
Пишається Білогірська школа ще й історико - краєзнавчим музеєм. Він був відкритий у 1985 році на честь 40-річчя Перемоги у Другій світовій війні. Засновником був Р. А. Адамчук , ця наполеглива людина вклала у нього всю душу . Музей присвячений розвиткові освіти в нашому містечку , починаючи із середини 19 ст. і до нашого часу.
Із здобуттям Україною незалежності відбуваються зміни в усьому шкільному житті , не оминули вони і музей . Із приходом нового керівництва змінюється його орієнтація. Тепер поряд із розвитком освіти у нашому краї подається краєзнавчий матеріал , який стає домінуючим . До відкриття районного музею , шкільний виконував його функції на місцевому рівні .
У музеї проводиться дослідницька робота над історією рідного краю .
Людство у нашій місцевості почало з’являтись ще у добу неоліту . На території району виявлені поселення перших землеробів , часів перших металів – аж до появи держави . Цей матеріал зафіксований на стендах , карті і має матеріальні експонати ,вироби із каменю та випаленої глини ; про зв’язки наших пращурів з оточуючим світом говорить невелика грецька амфора .
Період середньовіччя представлений у музеї деякими експонатами – це зброя ,жіночі прикраси часів Київської Русі .
Доба козацтва краще висвітлена у музеї . До неї відносяться експонати (зброя , ікони , побутові речі ) і теоретичний матеріал :
- поява містечка , його перша письмова згадка ;
- походження назви Ляхівці ;
- життя під Польщею , магдебурзьке право ;
- наш край в часи національно – визвольної війни українського народу 1648 -1654 рр. ;
- Ляхівці у кінці 17 – 18 століттях , до третього поділу Речі Посполитої ,бо саме тоді (1795 р.) ці землі були включені до складу Російської імперії ;
- визначні споруди (будови ) Ляховець : замок і костел.
19 століття подає історичний матеріал , що має відомості про власників Ляховець , православні храми , а їх на території містечка було п’ять , шкода, але до наших днів жоден не зберігся .
Найяскравіше висвітлене у музеї 20 століття . Є багато відомостей , історичних матеріалів , що охоплюють першу половину . Експонати представляють Першу світову війну , громадянську війну і встановлення радянської влади , колективізацію . Є спогади першого голови колгоспу і учасників більшовицького перевороту . Відбувається розвиток культури , освіти , охорони здоров’я . У 1934 р. в Ляхівцях запрацювала середня школа .
Одне із центральних місць у музеї займають події пов’язані із Другою світовою війною . Історичний матеріал містить такі дані :
- про стан Ляховецького ( нині Білогірського) району напередодні війни , тобто яка існувала інфраструктура – скільки сіл і число жителів , кількість промислових і сільськогосподарських підприємств , шкільних , медичних і культурних установ ;
- де і коли відбулися бої у липні 1941 р. , що призвели до окупації району німцями та їхніми союзниками ;
- окупаційний режим ;
- Рух Опору у нашому краї був представлений двома течіями – радянською і націоналістичною ;
- Переможні бої Червоної Армії і встановлення радянської влади у нашому краї ;
- Вчителі і випускники школи в боях за Батьківщину ;
- Життєвий і бойовий шлях Героя СРСР І. Ткачука ;
- втрати , завдані війною .
У музеї представлені експонати , які відносяться до радянсько-німецької війни : - зброя , військова амуніція , документи .
Друга половина 20 століття багата матеріалами , що містять економічні досягнення району в цей час , появі різних організацій , будов ; спогадів учасників місцевого життя , воїнів , що приймали участь у війні у В’єтнамі та Афганістані .
Музей містить багато матеріалу про розвиток освіти у нашому містечку – від парафіяльної школи 1860 р. до сьогодення ; це історичні відомості , фотографії споруд , перших вчителів і випускників . Основне місце – Білогірський НВК .
В експозиціях є розділи етнографії , нумізматики , боністики , фалеристики .
При музеї діє Рада , що займається дослідницькою і громадською роботою . Учні багато зробили у відкритті «білих плям» історії рідного містечка і краю . Вони виявили походження назв різних населених пунктів . Проте , найбільше проявили себе у вивченні сталінського періоду – це репресії 30-х рр. і голодомор ; УПА і радянські партизани . Про це збираються спогади . Розповіли: керівник музею хліба М. А. М і керівник історико –
краєзнавчого музею О. М. Горох, записала Зоя Долян
|
