ЯК  НАМ  БОРОТИСЯ  З  МАЖОРАМИ

     Те, що зробили ці нелюди у Миколаєві з Оксаною Макар, безсумнівно, сколихнуло всю Україну. Не буду вдаватися у деякі дивні попервах дії тамтешніх правоохоронців пам’ятаєте,  двоє фігурантів цієї справи спершу були відпущені на підписку про невиїзд, а поро змірковуємо, чому так у нас стається. Бо явища біснування, інакше і не скажеш, цих молодиків набуває дуже загрозливого  характеру. Українське суспільство, скажемо так, десь щось проґавило у моральному, психологічному , правовому вихованні нашої молоді, і у нас виросла каста недоторканих, каста «мажорів». В більшості випадків це синки та навіть доньки посадовців, аж до найвищого рівня. Маючи татків «дах» над своєю головою, отримуючи від батьків шалені у розумінні більшості українців «кишенькові» гроші, вони, «мажори», звикли жити за своїми законами. Для їхніх дітей – вони одні, в багатьох випадках, зовсім безкарні, для дітей усіх нас – зовсім інші, як кажуть, на повну котушку. Згадаймо, якої публічності  для обох Ландиків набула епопея з синком нардепа. Коли увесь світ, образно кажучи, побачив, як Ландик –молодший тягав у барі дівчину за волосся, товк її кулаками в голову, українство вдоволене констатувало: цього разу «мажори» не відкараскається. Але … У підсумку з «грізної» справи вийшов черговий український пшик. І такі пшики ми спостерігаємо практично щоденно. Благополучно прикрили витівки «мажорів» у Одесі, Криму, Донецьку, інших містах.

   То як же з цим явищем боротися? Перше. Ми повинні всім великим українським гуртом навчитися жити за одними для всіх законами: скоїв злочин, хто ти не є, - відповідай з усією суворістю за нього. Друге. Днями Верховна Рада у другому читанні має розглянути проект нового Карно-процесуального кодексу. Він, як кажуть на првники, спрямований на удосконалення карних процесів і цілком сприятиме правильності, чесності, законності дій українського правосуддя.

    Але вважаю, прийняти його – це лише перший крок до наведення правового ладу в країні. Нам спільно необхідно навчитися і самим цей лад наводити. Українське суспільство має значно неприміренніше ставитися до проявів нелогічності, незаконності судових рішень. Ми повинні всеціло підтримати дії влади і Президента зокрема у справі викорінення корупції в тих же судах, інших правоохоронних органах.

   А морально-правове виховання нашої молоді? Скільки разів кожен з нас бачив, як розпачливо ллє сльози якийсь молодик чи дівиця  після чогось скоєного. Бо виявляється, не навчений батьками, школою, суспільством жити в рамках демократії, часто-густо сприймає її як вседозволеність. Уроки правової пропаганди в школах, училищах, вузах. Зустрічі з правоохоронцями, правниками – це та багато подібного іншого теж мають стати нормою нашого спільного виховання підростаючого покоління.

   Наша молодь, це не для кого не секрет, часто живе, діє в суспільстві якось сама по собі. А ми, старші, ніби збоку. І цей розрив необхідно якомого швидше ліквідувати.

 І останнє: ми заслуговуємо таких суспільних законів, на які самі ж здатні. В українського суспільства, на жаль, ще чимало задавнених хвороб. Але воно, вірю, не хоче далі жити з ним, а буде наполегливо лікуватися. Процес цей – тривалий. Але конче необхідний. Пройдемо його- заживемо зовсім по-іншому. Без різної сьогоднішньої спільної ганьби. І без цієї, «мажорної», - теж.

                                                                                                                                 А.АРТЕМЧУК.
                                                                        голова ради ГО"Українська   ініціатива"

                                                                                                                               artemchuk.info