Доброта – рецепт довголіття

  Довгожителі завжди викликають повагу та захоплення, бо їх життя – жива пам'ять про минуле. Та сьогодні, на жаль, мало хто доживає до глибокої старості. 

  Причини цього – наша екологія, байдужість одних людей щодо інших. Незважаючи на це, декому вдається жити довго-довго.

 У кожного свій рецепт довголіття.

    У Олени Андріївни Макарчук, яка проживає у смт. Білогір’я, цей рецепт полягає у її доброті. Рідні Олени Андріївни(а їх у неї чимало – 7 внуків і 11 правнуків) не пам’ятають, щоб вона з кимось із них сварилась, розповідають про Олену Андріївну, як доброзичливу, співчутливу, щиру людину. І 21 травня рідні влаштували справжнє свято з нагоди 90- літнього ювілею цієї незвичайної жінки. Під час урочистої частини від імені голови райдержадміністрації В.В. Заріцького дев’яносто літню причепурену ювілярку привітав О.Г. Примак. Олені Андріївні вручили квіти та цінний подарунок від райдержадміністрації та міської ради. Надзвичайно приємним сюрпризом були пісні її молодості, виконані спеціально для іменинниці учасниками  народного аматорського ансамблю « Спомин» районного Будинку культури.

 Народилась Олена у селі Денисівка Білогірського району у багатодітній сім’ї.  Батьки померли молодими, брати і сестри загинули на війні. Лишилось їх двоє – Олена та її сестричка Ганка. Розповідає ювілярка із сльозами на очах.

 Пережила Олена Андріївна чимало, і голодомор, і воєнні роки. Все життя важко працювала. Копала торф, окопи, їздила на роботу у Донбас…

 На даний момент іменинниця проживає із своєю внучкою, по сусідськи живе її донька Надія. Одного із синів доля занесла аж у Білу Церкву. Інший живе у сусідньому селі -Мокроволі.

 Але, ювілярка не засмучується, головне щоб щасливі були…

 Коли дивишся на бабусю, спілкуєшся з нею, що 90 років для неї далеко не захід сонця, бо хоч вже поганенько чує і мало пам’ятає, ще досить жвава . Дев’яносто літня Олена Макарчук дуже любить життя і ніколи не говорить про смерть, вона завжди акуратна, і досі не може сидіти зовсім без роботи. Жінка каже, що їй дуже пощастило у глибокій старості бути серед рідних людей, тому жити хочеться довго.

                                             Зоя Долян