Чи
є українці
європейцями?
Чи є українці
європейцями? Звичайно, це питання не про географічне відношення українців до європейців. Мова йде про загальнокультурне
ставлення. І саме через рівень загальної культури, якій ми приділяємо менш за
все уваги, нам ще далеко до європейців. Ні в
якому європейському місті , навіть меншому за Ізяслав,
не можна знайти такої кількості
сміття на вулицях, тим більше на головних. Я не думаю, що ізяславчанин смітить значно більше, ніж середній європеєць.
Однак чомусь ми менш зацікавлені в тому, щоб переробити це сміття цивілізовано,
а не палити його біля самого міста! Цим можна було б запобігти не тільки
отруєнню мешканців Ізяслава,
але й стати ще на крок ближче до почесного звання – європеєць! Можливо, причина
в нашому темпераменті, в тому, що ми нащадки славних козаків, які завжди
намагались іти проти системи. Звичайно приємно, що розмовляючи про українців,
люди уявляють собі не панів без посмішок, у суворих костюмах і сірих у крапочку
краватках (так-так, саме у краватках, тому що метелики - це
весело, а сіра в крапочку краватка до суворого обличчя - це дуже консервативно
і серйозно). Отже, приємно, що розмовляючи про нас, уявляють собі козаків з
оселедцями, які танцюють гопака. Я це не засуджую, навпаки, мені подобається. Адже коли
ми розмовляємо про європейців, ми уявляємо тих консервативних людей в
краватках. А от коли ми таки станемо європейцями, на нас око буде приємно
відпочивати від костюмів і сірих в крапочку краваток! Але, не зважаючи на це, все одно треба, щоб якась
серйозна людина, можливо, в костюмі, але з метеликом, очолила нас. А ще треба, щоб наша культура
перейшла на новий рівень, значно вищий ніж сьогоднішній. Але для цього потрібен час! І колись, якогось
чудового весняного ранку, не
будуть палити смітники під вікнами в чесного люду, і не буде лунати на вулицях ненормативна лексика, і бабусі на лавочці колись
будуть щиро посміхатись вам! І починати переробку середньостатистичного українця
на європейця треба хоча б зараз - щоб закінчити якомога швидше!
Юлія Осьмак
|