Боротьба з корупцією – пріоритетний напрям у
діяльності прокуратури
Ефективне запобігання та протидія корупції є однією із найактуальніших
проблем, які намагається вирішити сучасна Українська держава. Важливість цього
питання зумовлюється тим, що корупція провокує і поглиблює суспільні кризові
явища, підриває імідж України на світовій арені, негативно впливає на мікро- та
макроекономічні процеси, перешкоджає налагодженню конструктивного діалогу між
владою та громадськістю, руйнує засади розбудови правової держави та
громадянського суспільства.
В умовах соціально-економічних реформ, які досі здійснюються у державі,
пріоритетними напрямами протидії корупції мають стати виявлення та усунення
умов, що сприяють або можуть сприяти її виникненню, а також не допущення її в
подальшому шляхом вжиття превентивних заходів, зміцнення режиму законності, а
також формування у суспільстві негативного ставлення до корупції як суспільно
небезпечного явища.
Водночас доводиться констатувати, що процес становлення вітчизняного антикорупційного
законодавства є незавершеним, а окремі положення законодавства не відповідають
у повній мірі світовим антикорупційним стандартам. Як результат, під впливом
міжнародної спільноти 14 травня Верховною Радою України ухвалено Закон України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації
державної антикорупційної політики» (далі – Закон). Зупинимося коротко на його
основних здобутках.
Так, новоприйнятий Закон передбачає оприлюднення Єдиного реєстру
корупційних правопорушень; надає захист особам, які повідомили про корупційні
правопорушення; встановлює обов’язок декларування держслужбовцями своїх доходів
та витрат ще протягом року після звільнення із займаної посади.
Крім цього, парламент уточнив і розширив список осіб, які зобов’язані
подавати декларації про свої доходи та витрати. При цьому встановив, що
посадові особи у своїх деклараціях повинні вказувати не тільки суму коштів,
витрачену на певні потреби, але й повне найменування банків, фондів або
організацій, через які вони були проведені.
Депутати зобов’язали вищих посадових осіб протягом 10 днів після
призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм
підприємства та корпоративні права. Втім, забороняється відчужувати таке майно
на користь членів їх сімей, перелік яких пропонується розширити повнолітніми
дітьми і батьками.
Закон деталізує форму декларації про майно, доходи та витрати. Відповідно
до змін, з 2014 року свої декларації повинні подавати не тільки родичі, які
проживають разом з чиновниками, але і їхні батько, матір, вітчим, мачуха, син,
дочка, усиновлювачі, усиновлені, рідні брат та сестра, дідусь, бабуся, прадід,
прабаба, а також онуки. Зменшується обов'язковий для декларування мінімальний
розмір витрат (вкладів, внесків) вищих посадових осіб з 150 тис. до 80 тис.
гривень.
Новелою є введений логічний та арифметичний контроль над відомостями,
зазначеними в деклараціях, і необхідність їх перевірки на наявність конфлікту
інтересів. Однак, відтепер обмеження щодо роботи близьких осіб поширюються на
посадових осіб юридичних осіб публічного права. А це директора і керівники
структурних підрозділів державних і комунальних підприємств, інших установ,
організацій, заснованих територіальними громадами або органами державної влади,
навіть якщо вони і не фінансуються з бюджету.
Законом виключено з числа спеціально уповноваженими суб’єктів у сфері
протидії корупції органи податкової міліції та Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України.
Поряд з цим, органи прокуратури досі залишилися головною рушійною силою у
протидії корупції. Більше того, відповідно до вимог відомчого наказу
Генерального прокурора України і рішень колегій запобігання та протидії
корупції є пріоритетним напрямом діяльності органів прокуратури.
Зважаючи на це Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за
додержанням законів у природоохоронній сфері систематично проводиться робота щодо
попередження, виявлення, припинення корупційних правопорушень у сфері охорони
довкілля та земельних ресурсів, притягнення винних осіб до передбаченої законом
відповідальності, відшкодування завданих збитків.
Зокрема, вже упродовж поточного року міжрайонною прокуратурою складено два
протоколи про вчинення корупційних адміністративних правопорушень за фактами не
виконання посадовими особами установ ветеринарної медицини встановлених законом
обмежень щодо використання службових повноважень з одержанням неправомірної
вигоди та не повідомлення про наявність конфлікту. Винних осіб притягнуто до
встановленої законом відповідальності. Крім того, за результатами внесеного
прокуратурою подання одного порушника звільнено із займаної посади у зв’язку
вчиненням ним корупційних дій.
Міжрайонна прокуратура активно реагувала заходами представницького
характеру на факти усунення наслідків корупційних проявів. Так, упродовж 5
місяців цього року за прокурорськими позовами у державну власність повернуто
понад 1,5 га земель, розташованих у привабливих місцях на березі Дністровського
водосховища.
Працівники Хмельницької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням
законів у природоохоронній сфері продовжують послідовну роботу щодо запобігання
і протидії корупції у екологічній сфері. Проте не слід забувати, що виявлення
корупційних правопорушень – це боротьба вже з наслідками корупції, а не з її
причинами. Тому важливими питаннями у нашому житті повинні стати запобіжні заходи
і профілактика; виховання у людей нетерпимості до нечесних на руку; створення
обстановки публічного осуду громадян, готових до підкупу, та службовців, ласих
до здирництва і зловживань владою. Це є одним із шляхів до реального скорочення
проявів корупції. Протидію корупції не можна зводити лише до роботи
правоохоронних органів.
Старший прокурор Хмельницької
міжрайонної прокуратури з
нагляду за додержанням законів
у природоохоронній сфері
юрист 2 класу В.
Олійник
| 
